Амоніт. Викопний головоногий молюск

Скам'янілий залишок вимерлого морського головоногого молюска підкласу Ammonoidea, представники якого населяли Світовий океан протягом палеозойської та мезозойської ер. Предмет є мінералізованою раковиною спірально закрученої форми, що складається з численних камер, розділених перегородками. Поверхня раковини може прикрашеною ребрами.

Характерною ознакою амонітів є плоскоспіральна будова раковини, внутрішні камери якої були заповнені газом і забезпечували регуляцію плавучості тварини. Жива особина займала лише останню, найбільшу камеру. Складний рисунок перегородкових швів, що зберігається на поверхні викопної раковини, є важливою діагностичною ознакою для визначення окремих видів і систематичних груп.

Амоніти були активними морськими хижаками та відігравали важливу роль у давніх морських екосистемах. Вони набули надзвичайного поширення в юрському та крейдовому періодах, а наприкінці крейди повністю вимерли під час глобальної біосферної кризи близько 66 мільйонів років тому. Завдяки швидкій еволюції та широкому географічному поширенню амоніти є одними з найважливіших керівних викопних решток, які використовуються для визначення віку геологічних відкладів.

Джерело надходження до музею: Із зібрання музею до Другої світової війни