Полтава – це місто яке має свою давню, і, напрочуд доленосну як в вітчизняних, так і європейських масштабах історію. Ми пропонуємо прогулятися Полтавою та відчути її білосніжний спів українського ампіру. Ми будемо говорити про архітектурний стиль ампір, який має своє втілення на Полтавській землі. На початку ХІХ ст. Полтава стає центром губернії. Новий статус вимагав і архітектурного оновлення міста, адже тривалий час історичним центром була Соборна площа, але за браком простору, вона вже не могла вмістити усі необхідні адміністративні установи губернської Полтави. Шанс оновити місто випав на долю талановитого випускника московської архітектурної школи М.Амвросимова, який запропонував тодішньому генерал-губернатору О.Куракіну розмістити адмінбудівлі на новій площі колом. Так, упродовж 1805 і 1840-х рр. сформувався білосніжний архітектурний ансамбль Круглої площі, який і став свідченням тодішньої моди на ампір. За основу майбутніх будівель М. Авросімов узяв так звані «зразкові» проекти відомого петербурзького архітектора А. Захарова. В такій спосіб були зведені Малоросійський поштамп (1809р.)-нині Мала академія мистецтв, будівля Дворянського зібрання (1810р.)-нині це кінотеатр Котляревського, Губернські присутственні місця (1811р.)- в цому будинку зараз міститься міськрада, будівля цивільного губернатора (1811р.)-де сьогодня знаходиться Управління по боротьбі з організованною злочинністю, будівля віце-губернатора (1811р. – житлова будівля), Петровський кадетський корпус (1840р.), будинок генерал-губернатора (1811р. – нині будинок профспілок).
Всього вісім будинків у стилі ампір або як ще прийнято визначати – губернського класицизму початку ХІХ ст. А в центрі Корпусного парку , який було закладено у тому ж 1840 році - відомий всім пам’ятник Слави (архітектора Тома де Томон) І до сьогодні ми бачимо будівлі на центральній вулиці Соборності: будинок Варшавського та «Гранд Готель», будинок колишнього акцизного управління та Державного банку, будинок Йозефа Хмелевського та ін. Ми також зупинемося у Петровському парку який має продовження у Сонячний. Оглянемо будинок Таранушенка та генеральші Селастельникової, перейдемо на Інститутську гірку, помилуємося вишуканими будинками В.В. Капніста та будинком першої пожежної та поліцейської частини міста, архітектурним комплексом Інституту шляхетних панянок (проект арх. О.Штауберта, ) та оглянемо міський сад (закладений у 1803р.).